безтолковий


безтолковий
qabaqbaş

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • безтолковий — а, е. 1) Який мало що розуміє; нетямущий. 2) У якому немає ладу, порядку; безладний …   Український тлумачний словник

  • безтолковий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • безлаберний — а, е, діал. Безтолковий …   Український тлумачний словник

  • безтолковість — вості, ж. Абстр. ім. до безтолковий …   Український тлумачний словник

  • безтолково — Присл. до безтолковий …   Український тлумачний словник

  • пришелепуватий — а, е, фам. Нетямущий, безтолковий …   Український тлумачний словник

  • безладний — 1) (позбавлений порядку, певного ладу), хаотичний, анархічний 2) (позбавлений певної системности, упорядкованости, організованости), безсистемний, невпорядкований, безтолковий, хаотичний; плутаний, сумбурний; незв язний, розкиданий (позбавлений… …   Словник синонімів української мови

  • нетямущий — (позбавлений кмітливости, здогадливости, не здатний швидко зрозуміти що н.), некмітливий, нетямкий, нетямовитий, нерозторопний, безтолковий, дурний; не(з)догадливий (не здатний здогадуватися, швидко віднаходити правильне рішення) …   Словник синонімів української мови

  • пришелеп(к)уватий — розм. нетямущий, безтолковий, недоумкуватий, придуркуватий, шелепуватий …   Словник синонімів української мови

  • пришелеп(к)уватий — розм. нетямущий, безтолковий, недоумкуватий, придуркуватий, шелепуватий …   Словник синонімів української мови

  • глупий — [Ⅰ.] пого, ч. Ол. Неїстивний гриб. Глупого гриба або блювака часто можна знайти в лісі. [Ⅱ.] па, пе, Ол. Дурний, безтолковий …   Словник лемківскої говірки